Подружжя Ковалевських мешкало в Центральному районі на проспекті Миру, 115.
«Це була родина незрячих. Останній тиждень мати дружини, 78-річна Людмила Тронєва, не рухалася. Вони не могли її залишити... На жаль, в ніч із 13-го на 14-те березня 2022 року вони втрьох загинули від авіабомби», – розповів знайомий родини Павло Матвєєв.
Денис народився в Маріуполі. Коли батьки поїхали на заробітки, його виховувала бабуся. Зростав веселим, щирим. Здобув дві вищі богословські освіти – у Донецькому Християнському Університеті і Львівській Богословській Семінарії. Працював масажистом у міській лікарні №8. Разом із дружиною відвідував церкву.
«Це ті люди, памʼять про яких ніколи не зітреться. Останній раз я бачилася з ними 8-го березня, коли приносила продукти. Попри постійні обстріли, відсутність води, газу та інших послуг, вони не втрачали надії. Їхня відкритість, бажання жити, їхнє почуття гумору багатьох притягували. Були незрячими, та бачили серцем і душею. Це ті люди, які завжди були готові прийти на допомогу. Їхня підтримка дійшла навіть до Кенії, де вони взяли на забезпечення дівчинку, яка мала проблеми з зором, і фінансували її навчання в школі», – розповіла Олена Кравченко, керівниця клубу «Повір у себе», який відвідувало подружжя.
«Щороку разом із дружиною Денис брав відпустку та їздив у Карпати, на базу Всеукраїнської місії для незрячих. Там викладав основи масажу й читав богословські лекції. Надія викладала домоводство і бісероплетіння. Допомагати іншим – це для них було покликанням», – додав Павло Матвєєв.
Чи поховані Денис, Надія та її мати, невідомо.
У Дениса залишилися батьки, сестра, бабуся.
