Віктор Лебединець народився та жив у Великій Димерці. Працював старшим електриком в автотранспортному підприємстві. За місяць до повномасштабної війни помер батько Віктора і він залишався у селищі разом з мамою.
«Віктор був дуже добрим. Готовий прийти на допомогу – про що б не попросили. З початком повномасштабного вторгнення вивіз із Києва мене з дітьми, сестрою, племінницею та її подругою – загалом шість людей. Тоді ніхто не ризикував їхати по нас. Упродовж тижня ми жили всі разом в Димерці, а потім, за кілька днів до загибелі, Віктор посадив нас на електричку, щоби виїздили з селища, де ставало дуже небезпечно», – розповіла дружина брата, Наталія Лебединець.
У Віктора залишилися донька, мама та молодший брат із родиною.
