Сергій жив із дружиною та молодшим сином у Рубцях. Син дружини від попереднього шлюбу служив у війську. 22 квітня 2022 року село окупувала російська армія. Невдовзі окупанти почали приходити до Пяниць із обшуками й допитами.
«Намагалися знайти документи старшого сина, переривали фотографії в телефонах – аби знайти підтвердження, що він військовий. Ображали словами. Ми не раз стояли перед ними під дулами автоматів. Я виїхала, щоби рятувати молодшого сина. Чоловік залишився вдома сам», – розповіла дружина Олена.
Восени українська армія звільняла окуповані території. 22 вересня під час відходу з Рубців російські війська обстрілювали село. Сергій був на власному подвір'ї, коли туди прилетів ворожий снаряд.
Він отримав багато осколкових поранень несумісних із життям. На місце трагедії швидко прийшли мати і племінник. Рідні поховали загиблого біля дому. Згодом відбулася ексгумація і загиблого перепоховали на кладовищі.
Сергій Пяниця мав економічну освіту. Потім здобув фах електрика, працював на Оскільському водосховищі
«Він був золотим чоловіком і батьком. Дуже добрий, завжди готовий допомогти. У вільний час займався теслярством – зробив для дому меблі, вікна, двері. Він усе вмів робити… Дуже гарно грав на гітарі, навчив на ній грати сина, виступав у клубі», – розповіла дружина.
У Сергія Пяниці залишилися мати, дружина, син та пасинок.
