До повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Василь працював водієм. Після 24 лютого став допомагати місцевим жителя.
27 лютого Василь разом із племінником їхали в авто, мали намір відвезти людям м’ясо, яке тоді роздавали фермери. Дорогою чоловіки натрапили на колону російських військових, які одразу ж почали стріляти в них.
«Племінник здав назад в лісосмугу. Вискочив з авто і побіг у ліс… Мого чоловіка розстріляли – в голову, грудну клітину…», – розповіла дружина загиблого Оксана Матвієнко.
Останки загиблого вдалось забрати 7 квітня – після звільнення терен Київщини від окупантів.
«Це була дорога смерті, там загинула не одна людина», – сказала Оксана Матвієнко.
Дружина, пригадуючи чоловіка називає його світлою, позитивною людиною, яка любила життя.
«Ніколи не забудемо, не пробачимо…», — сказала Оксана Матвієнко.
Крім дружини, у Василя Матвієнка залишився дорослий син.
