Руслані було 24 роки. Народилася на Донеччині. У 2014-му змушена була переїхати через війну, яку розв’язала російська армія на сході України. Оселилася з родиною в Нікополі. Там навчалася і працювала. Була продавчинею, любила свою роботу. А у вільний час любила прогулянки, комп'ютерні ігри, серіали. Руслану згадують веселою, щирою, життєрадісною.
«Коли Руслана працювала на своїй зміні, то завжди було безтурботно і весело. Вона загалом була дуже світлою людиною. Приходила на допомогу, рятувала в різних життєвих ситуаціях. Була найпрекраснішою дружиною, люблячою, турботливою, уміла вислухати та підтримати. Такої доброї людини більше не знайти…», – сказав цивільний чоловік загиблої Єгор.
Окрім нього, у Руслани Морозої залишилися мама, вітчим і дві сестри.
