Нікополь

24-річний солдат Владислав Симонов на псевдо Сіменц поліг 28 листопада 2024 року біля села Копанки в Ізюмському районі Харківщини. Того дня розпочався штурм диверсійної групи із 10 російських солдатів. Владислав, тримаючи оборону, вийшов у бій із загарбниками – самостійно знищив сімох російських диверсантів. Воїн загинув від кулі ворога та скиду БПЛА.

26-річний молодший сержант Артем Полянський на псевдо Левик поліг 16 вересня 2024 року в районі міста Торецьк на Донеччині. Перебуваючи на командно-спостережному пункті, дізнався про майбутній ворожий обстріл, наказав побратимам спуститися у підвал. Сам залишився, аби бути на зв’язку із хлопцями, які перебували у той час на штурмі. Його життя обірвав артилерійський обстріл з боку окупантів.

Старший солдат Олексій Хомов на псевдо Хома помер у Дніпропетровському шпиталі імені Мечникова 6 липня 2024 року. Під час виконання бойового завдання 20 червня біля Кліщіївки у Бахмутського районі Донеччини захисник отримав мінно-вибухову травму – ворожий БПЛА скинув на позицію вибухівку. Понад два тижні лікарі боролися за життя Олексія: він переніс кілька операцій, проте організм не витримав. Тепер воїнові назавжди 42 роки.

Військовослужбовець Олександр Жуковський, позивний Жук, загинув 11 жовтня 2023 року в бою з російськими окупантами в районі села Кліщіївка, що під Бахмутом на Донеччині. Воїну назавжди 44.

30-річний молодший сержант Віктор Непивода загинув 11 березня 2023 року, виконуючи бойове завдання біля села Терни на Донеччині. Внаслідок прямого влучання танкового снаряда в автомобіль засобів радіозв'язку, де перебував воїн, він отримав смертельні поранення.

Солдат Сергій Данько, позивний Електрік, загинув 5 червня 2023 року у бою з російськими окупантами за місто Бахмут на Донеччині. Воїн не дожив 5 днів до 37-річчя.

Молодший сержант Андрій Удачин, позивний Ландиш, помер 1 червня 2023 року в Дніпропетровській лікарні імені Мечникова внаслідок важких травм. 20 травня 2023-го, виконуючи військові обов’язки біля села Макіївка Луганської області, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу отримав поранення голови, скроні та головного мозку. Лікарі боролися за його життя до останнього, проте захисник помер, так і не прийшовши до тями. Йому назавжди залишилось 46 років.

Старший матрос Ілля Маркевич загинув 10 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання біля села Новоросійське на Херсонщині. Воїну назавжди 26.

Сержант Давид Москаєв на псевдо Хаябуса загинув 15 квітня 2022 року в Маріуполі на Донеччині. Під час прориву на металургійний комбінат «Азовсталь» зазнав смертельних поранень. Воїну було 25 років. 

24-річний солдат Владислав Симонов на псевдо Сіменц поліг 28 листопада 2024 року біля села Копанки в Ізюмському районі Харківщини. Того дня розпочався штурм диверсійної групи із 10 російських солдатів. Владислав, тримаючи оборону, вийшов у бій із загарбниками – самостійно знищив сімох російських диверсантів. Воїн загинув від кулі ворога та скиду БПЛА.

28 грудня 2023 року російська армія атакувала Нікопольщину на Дніпропетровщині дронами-камікадзе й обстріляла з артилерії. Внаслідок атаки в районному центрі загинув місцевий мешканець Данило Коваленко. У стані середньої тяжкості до лікарні також госпіталізували 70-річну жінку

Життя Олега Вислевського відібрала російська армія 17 квітня 2025 року в місті Нікополь на Дніпровщині. Чоловік був у магазині, по якому ворог вдарив із артилерії.

Старший солдат Олексій Хомов на псевдо Хома помер у Дніпропетровському шпиталі імені Мечникова 6 липня 2024 року. Під час виконання бойового завдання 20 червня біля Кліщіївки у Бахмутського районі Донеччини захисник отримав мінно-вибухову травму – ворожий БПЛА скинув на позицію вибухівку. Понад два тижні лікарі боролися за життя Олексія: він переніс кілька операцій, проте організм не витримав. Тепер воїнові назавжди 42 роки.

Життя Сергія Малюгіна відібрав російський артобстріл міста Нікополь 25 квітня 2025 року. Він поливав город, коли снаряд впав у сусідній двір. Уламок, який відлетів, пронизав тіло Сергія. Лікарі боролися за його життя, та врятувати не змогли

Геннадій Омельченко отримав тяжкі поранення внаслідок російського артобстрілу Нікополя 17 квітня 2025 року. Після масивної крововтрати йому почали відмовляти нирки, а тиск тримався лише на спеціальних препаратах. Медики боролися за його життя до останнього, але через десять днів, 27 квітня, серце чоловіка зупинилося.

Життя Софії Ляшок відібрала російська армія, що вдень 4 червня 2025 року атакувала FPV-дроном продуктовий магазин у місті Нікополь на Дніпропетровщині. Софії було 45 років, працювала продавчинею.