«Пам'ятаю, я ще лежала у ліжку й підірвалась від вибуху. Вискочила з будинку та побачила стовп диму. Але не одразу помітила, що вже немає літньої кухні. Хтось із людей крикнув: «Тані немає…» Вона лежала під уламками – вся поломана та розтрощена, не доживши до свого 49-го дня народження. Мама дуже боялась війни. Переживала кожного дня. А напередодні трагедії їй приснився сон, що в неї летить ракета», – розповіла донька загиблої Анна Невідома.
Поховати Тетяну на кладовищі не було змоги через щільні обстріли. Її похоронили на городі, труну для Тетяни зробили сусіди. Через дев’ять днів, коли обстріли притихли,
Тетяну перепоховали на кладовищі в селі Мирча. Через декілька місяців її поховали на новому кладовищі в Бородянці.
Тетяна Микитенко все життя мешкала на Київщині. Була кухаркою. 20 років присвятила цій нелегкій справі – працювала у шкільній їдальні Бородянської ЗОШ №1. Її поважали і діти, й дорослі.
«Мати була дуже хазяйновитою та чистолюбивою, у дворі – сад квітів, а в городі – ні бур'янчика. Не віриться, що її не стало. Для нас із батьком це – сон!», – сказала донька загиблої.
У Тетяни Микитенко залишилися чоловік Олександр та дочка Анна.
