«Уранці ми ще з нею говорили, їй вдалося зловити звʼязок. А через три дні, 31 грудня, вона мала евакуюватися з міста, казала, що цього разу точно поїде, що все зібрала. Раніше Світлана вже двічі планувала виїздити, але не вдавалося – то транспорт ламався, то ще щось…», – розповіла близька подруга Тетяна Буковцова.
Світлана Володимирівна була родом із Донеччини. Працювала маляркою-штукатуркою. Потім влаштувалася на роботу до дитячого садка в Бахмуті, була прачкою. У вільний час любила вирощувати різні сорти полуниці, вʼязала.
«Це була дуже добра та чуйна людина, яка завжди послухає та ніколи не відмовить», – додала подруга.
Тіло Світлани Нікітіної прикопали біля її дому на городі.