«8 березня в тата був день народження і ми зі сім'єю приїхали його привітати. Пригадую, що подарувала батькові спеціальне взуття, бо він постійно на ногах, щоби було зручно ступням. Татом був таким задоволеним… Увечері ми повернулися в Золочів, а батьки і Володя залишилися», – сказала донька Ольга.
Тарас Пержило родом із села Підгірці. Там зростав і ходив до школи. Закінчив радіотехнічний інститут у місті Хмельницький. Служив у армії. Займався музикою. Працював на ринку в Золочеві, де продавав касети. Потім відкрив власний магазин з радіо- й телеапаратурою. І продавав, і ремонтував техніку. Його захоплювала тематика космосу, цікавився новинами про це, мав карту зоряного неба.
«Таких людей, як мій тато, я не знала і не зустрічала в своєму житті. Ніколи не бачила, щоби вони з мамою сварилися. Завжди казали одне одному, що люблять, так мило спілкувалися між собою. Батьки встигали навідуватися і до Вільшаниці, звідки мама родом, і в Підгірці – до родинного будинку батька, і до Золочева – на роботу. За один день, бувало, потрібно все об'їхати. При цьому тато ніколи не жалівся, мовляв, що йому щось важко», – додала дочка Тараса Пержила.
У Тараса залишилися донька і син із родинами та онуки.
