Олександр з Харкова, працював там водієм супермаркету.
Сестра чоловіка Оксана Походенка пригадує, що після 24 лютого брат з дружиною та трирічним сином вирішив покинути Харків, адже жили у Салтівці, яку росіяни обстрілювали з перших днів війни. Спершу чоловік перебрався в невелике містечко на сході, потім – до села Гусарівка. Але його невдовзі захопили росіяни.
Після 14 березня зв’язок сестри з Олександром перервався.
Згодом з’ясувалось, що 15 березня чоловік разом зі своїм родичем Миколою Писарєвим пішли по картоплю для восьми людей, які жили у Писарєва вдома. Дружина Миколи згадує, що чоловік хотів йти сам, але Олександр взявся допомогти. «Дядьку Колю, дозволь мені піти з тобою» – це були останні слова, які чула дружина Писарєва.
Тіла обох чоловіків знайшли українські військові за деякий час після звільнення села від російських окупантів. Родичів убитих відшукали за паспортом Походенка, який обгорів, але зберігся.
