«Поряд із хатою, де жили російські солдати, було колгоспне дворище, там стояла машина зі снарядами, а в підвалі сиділи окупанти. Одного разу туди був приліт. Окупанти вважали, що навів ціль хтось із місцевих. Після цього Ігоря Саврана з Володею забрали. Вони поряд жили та залишалися в окупації. Сусіди припускають, що на них і подумали окупанти… Їх разом тримали, а потім розстріляли. Усе життя вони дружили, разом і загинули», – сказала родичка Ігорового товариша, Любов Вітковська.
Ігореві Саврану було 45 років. Він родом із Київської області, зростав і навчався в селі Андріївка. Працював в охоронній сфері у Києві. Був товариський. Любив тварин, обожнював відпочинок на природі й ходити по гриби.
В Ігоря Саврана залишилася мама Анастасія Андріївна й інші рідні.
