Володимир Селіванов був родом із Херсонщини. Деякий час жив у Нікопольському районі Дніпропетровщини, де працював учителем музики в Червоногригорівській громаді. Брав участь у турнірах з шахів серед колег. Любив риболовлю.
«Усе життя тата було повʼязане з музикою – він грав на весіллях, в оркестрі на духових інструментах. Коли вони з мамою розлучились, і він повернувся на свою малу батьківщину, то там теж обіймав посаду вчителя музики в Придніпровській школі, що нині уже – ліцей. Дуже доброзичлива, світла, працьовита та усміхнена людина. Не мав поганих звичок, спортсмен...», – розповіла донька Анна Набока.
Останні 15 років Володимир проживав із цивільною дружиною Вітою у селі Велетенське. Працював у дитячому садку та котельні. Мав невеличке господарство. Із початком повномасштабного російського вторгнення попри прохання рідних виїздити з села – відмовлявся.
«Ми з підтримували звʼязок постійно, я приїздила до нього і до бабусі… То брати спершу просили його виїхати, то я, але він не захотів», – додала дочка загиблого.
У Володимира Селіванова залишилися мама, сестра, брат, двоє синів, донька, онуки та цивільна дружина.
