Селище Білозерка було окуповане російськими військами у перші дні повномасштабної війни. Родина вмовляла Олену виїхати, проте жінка не хотіла покидати господарство. Донька Вікторія часто спілкувалася з мамою телефоном, переконувала її евакуюватися знову і знову.
Після звільнення Білозерки 11 листопада 2022 року поблизу будинку Олени Шелест було кілька «прильотів»: спершу зруйнувало сусідній дім, потім вдарило в стіну її оселі, а 24 березня снаряди, які знову прилетіли на обійстя Олени, забрали її життя. За кілька днів у жінки мав бути 51-й день народження.
Олена – родом з Вінницької області. До школи пішла в селі Бикова Гребля на Київщині, згодом здобула фах швачки у Санкт-Петербурзі (РФ). Після навчання вийшла заміж та повернулася в Україну, жила в Білій Церкві.
Розлучившись з чоловіком, Олена із дворічною дочкою переїхали на Херсонщину. Там жінка працювала на фермі, в саду, на виноробному заводі – збирала виноград. Останні п’ять років поралася по господарству біля дому, мала корову та продавала молоко.
«Вона була дуже працьовитою, а ще – доброю, спокійною, ні з ким не конфліктувала. Люди називали її «божим одуванчиком», – пригадала донька.
В Олени Шелест залишилися донька Вікторія з чоловіком Владиславом та онучка Евеліна.
