У червні 2024-го Віталію мало виповнитися 46. Він народився та виріс у Маріуполі. У 2015-му переїхав із родиною у Чорноморськ. Працював будівельником.

Був християнином, співав у хорі церкви «Воскресіння». Волонтерив. Підтримував одиноких людей, возив допомогу на фронт.

«Багато в чому ти був найкращим. Ти підтримував краще у мені і не дорікав за мої помилки, а виправляв їх. Твоє плече завжди було поряд, твої сльози текли разом із моїми і твій сміх лунав разом із моїм. Тепер усе це буде без тебе. Я майже ніколи не казав, що люблю тебе, сподіваюся, ти розумів це без слів», – написав про брата Анатолій Тараненко.

«Віталій був дуже доброю та відкритою людиною. Усі, хто знали його, говорять одні і  ті самі слова: «Як ми будемо тепер без нього!?». Це його сім'я, це ми, родичі,це сім'ї, яким він робив ремонти, будував будинки, це брати і сестри в помісній церкві. Він ніколи і нікому не відмовляв у допомозі», – додала дружина брата Ірина Тараненко.

У Віталія залишились дружина, троє дітей, брат та інші рідні.