Олександр народився в Краматорську. Згодом переїхав на батьківщину матері – в Середнє. Вивчився на муляра, працював у селі різноробом.
На початку повномасштабної війни цивільна дружина Олександра евакуювалася з дітьми – спершу до Львова, потім – у Німеччину. Чоловік залишився на господарстві, доглядав за житлом. До останнього родина виходила на зв'язок із Олександром. Він розповідав, що село постійно обстрілюють російські військові.
Згодом до родини дійшов поголос – Олександра знайшли загиблим. Імовірно, він загинув дорогою на роботу до фермера.
«Що сталося з чоловіком, достеменно не можу сказати. Його поховали на городі в одному з дворів. Згодом поряд поховали ще двох цивільних», – розповіла цивільна дружина Тетяна.
У парі з нею Олександр прожив 23 роки.
«Мій чоловік був різносторонньою людиною. Він багато чого вмів робити, особливо по будівництву. Був товариський, любив зустрічатися з друзями. З людьми не сварився і загалом був доброю людиною», – додала Тетяна.
В Олександра залишилася цивільна дружина з трьома доньками, онук та інші родичі.
