Ольга народилася в селі Куликівка, що нині входить до Тупичівської сільської ради Чернігівського району. Після школи навчалася в технікумі. Працювала ревізоркою, потім – у бухгалтерії. Багато років присвятила роботі в місцевій сільгосптехніці. А ще була головною бухгалтеркою в місцевій аграрно-постачальній компанії.
Останні роки була на пенсії. Займалася домашнім господарством, а ще доглядала місцеву жительку з інвалідністю – колишню вчительку Галину Калачник.
18 листопада 2025 року саме була її черга доглядати Галину. Вона прийшла до підопічної на ночівлю. Близько першої години ночі в будинок вчительки поцілив безпілотник. Обоє жінок загинули.
«Я приїздив на місце прильоту. Там будинок зруйновано до фундаменту. В поліції сказали, що прилетіло два безпілотники. Востаннє я розмовляв із сестрою напередодні ввечері, 17 листопада», – розповів брат Ольги, Микола Бублей
Ольгу Тупик поховали на місцевому цвинтарі біля сина, який помер за 9 місяців до того
«Моя сестра була доброю, веселою людиною. Вона обожнювала квіти. Багато їх вирощувала. В хаті висіло багато рушників. Досі не вірю, що таке могло трапитися. Коли почалося повномасштабне вторгнення і Городня була в окупації, то Ольга завжди ховалася в погребі. А потім набридло. Казала – як привалить і не вб’є, то важко під завалами помирати… Через Городню часто літають шахеди і все інше. А того разу вони повз не пролетіли, забрали життя моєї сестри та вчительки», – сказав Микола.
В Ольги Тупик залишився брат.
