«Я була вдома. Бачу, вже час, мав би додому повернутися, а його немає. А потім подзвонили люди, кажуть, авто розстріляли. Але тоді мені сказали, що всі живі. Я сіла на велосипед, поїхала до лікарні. Там стояли люди, мій чоловік лежав у машині… Наступного дня його поховали на кладовищі у Дмитрівці. Син вже служив, тому на могилу батька приїхав тільки після звільнення області», – розповіла дружина Валентина.
Анатолій Углач народився у селищі Дмитрівка. Після школи навчався у Києві на слюсаря з обслуговування устаткування електростанцій. Багато років працював у Києві за фахом. А в останні роки влаштувався на роботу на свиноферму, що була в селі неподалік Дмитрівки.
«Мій чоловік був гарною людиною. Мріяв про звичайне, просте життя. Хотів побачити онуків, за дітей переживав. Без нього нам дуже важко», – поділилася Валентина.
В Анатолія залишилися дружина, син, пасинок.
