У березні до Світлани приїхали з Ізюма син і донька з родинами. Через три тижні вони вирішили виїжджати до Дніпра.
«Я бачив, на що перетворився Ізюм, і вирішив рятувати свою родину з шестирічною донькою, – розповів син Олександр. – Моєму другові вдалося знайти переправу через річку на Петрівське, подалі від обстрілів. Я просив тоді матір виїжджати. Вона не захотіла через корів. Сестра залишилася з нею».
9 червня Олександрові зателефонували і сказали, що матері не стало.
«На той момент була російська окупація. Казали, окупантів заїхало з чотири тисячі, окопалися. Зі села нікого не випускали, зробили комендатуру, поставили ППО. Люди розповідають, що окупанти збили ракету прямо над селом. Мама саме пасла корів у центрі, її вбило осколками. Поховала сестра», – розповів Олександр.
Світлана Вєсєлова народилася в Ізюмі. Тут одружилася. Працювала майстринею на оптико-механічному заводі. Після народження сина переїхала з родиною у Співаківку до матері. Влаштувалася дояркою на ферму. Згодом розлучилася з чоловіком. Останнім часом була соціальною працівницею.
«Мама була дуже доброю людиною. Хотіла, щоб доброта і злагода були поміж всіма людьми. Наприклад, коли я сварився з дружиною, мама намагалася загладити ситуацію, казала лагідно: «Та не сваріться вже», – додав Олександр.
У Світлани Вєсєлової залишилися син, донька, двоє онуків, брат.
