Через кілька днів після загибелі Андрія повністю згорів його рідний дім. Це на власні очі бачила мама хлопця. Вона у цей час під кулями снайперів, обстрілами з танків та авіації ходила шукати тіло сина. Їй вдалося його поховати лише на початку травня 2022 року.
Андрій Волик народився та зростав у Маріуполі. Там закінчив школу №21. До початку повномасштабного вторгнення працював на металургійному комбінаті імені Ілліча у вапняно-опалювальному цеху.
«Він дуже поспішав жити, спішив всім допомогти, ніби відчував, що йому відведено всього 25 років. Друзів та знайомих мав дуже багато, і не лише в Маріуполі. Він ставив цілі і йшов до них», – розповіла мама Анжеліка.
В Андрія Волика залишилися мама, бабуся та інші рідні.
