Вадимові було 29 років. Він народився на Хмельниччині. Із дитинства обожнював машини, а його найулюбленішою іграшкою був КАМаз. Хлопець щиро мріяв про власний майданчик із автомобілями.
За місяць до повномасштабної війни перебрався до столиці з коханою Оксаною. Там пара відкрила бізнес із підбору і продажу авто. Дівчина підтримувала коханого у всьому. Вони були разом багато років, познайомилися ще в Красилові, звідки обоє родом.
«Своє захоплення машинами Вадим проніс крізь усе життя – він будував плани, жив автомобілями. Був добрим і неконфліктним. Усі згадують їх із Оксаною тільки хорошими словами. Вони любили одне одного, підтримували, були прикладом для інших. Відкривали власну справу з надією і вірою, та, на жаль, їхня спільна мрія проіснувала лише три місяці», – розповіла сестра Катерина Желізник.
У Вадима залишилися тато, молодші брат та сестра, бабуся і дядько.
