Антон народився і жив у Києві. Закінчив Київський професійно-педагогічний коледж імені Антона Макаренка за фахом «Харчові технології». Працював у закладах харчування столиці. Любив готувати, займатися активнимии видами спорту, обожнював кататися на лонгборді та велосипеді. У вільний час цікавився теологічною літературою.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік долучався до лав столичного ДФТГ та брав участь в обороні рідного міста. У грудні 2022 року приєднався до Збройних Сил України. Служив у 67-ій окремій механізованій бригаді.
«Антон мав добре та щире серце, завжди був готовий допомогти тим, хто поруч. Він був сміливим та рішучим і тому, коли не зміг потрапити до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення, шукав шляхи, аби бути корисним для країни та війська. Долучився до ДФТГ в місті та постійно шукав можливості навчатися та готуватися до участі в захисті країни, наприклад, ініціював поїздки на навчання з фахового такмеду. Наприкінці 2022-го завдяки своїй наполегливості долучився до лав 67-ї бригади і став на захист країни на сході. Він був завжди щирим у своїх намірах та до останнього хотів боронити своїх», – розповіла його молодша сестра Тетяна.
«Був сумлінним студентом, щирим, добрим, порядним, неймовірно люблячим свою країну. Антон був справжнім християнином, служителем церкви «Нове життя». Нехай душа його буде з Господом. Вічна шана і слава Герою», – написали на сторінці Київського коледжу.
Поховали захисника на Лісовому цвинтарі в Києві.
Вдома на Антона чекали батьки та сестри.
