Костянтин Борисович народився і жив у Харкові. Здобув фахову освіту в Харківському автодорожньому технікумі. Працював у різних сферах, останнім місцем робота було підприємство «Сябро», де чоловік обіймав посаду механіка та займався ремонтом тракторів. Захоплювався риболовлею й автомобілями.
1 червня 2022 року Костянтин став військовослужбовцем Збройних Сил України. Спочатку служив у 302-му зенітному ракетному Харківському полку (в/ч А1215). Потім був переведений до 540-го зенітного ракетного Львівського полку імені гетьмана Івана Виговського (в/ч А4623). З листопада 2023-го разом із побратимами боронив Херсонський напрямок.
«Мій батько – мій Герой! Я пишаюсь ним, а мати й онуки – своїм сином і дідусем-Героєм. Мій тато усе віддав за нас із вами, за вільну Україну та мир, віддав своє життя, маючи ще стільки планів та нездійснених мрій», – написала донька загиблого Анна.
«Костянтин був найкращою та найріднішою для меня людиною, він виховував мене з народження та приділяв багато часу. Його загибель – це величезна втрата для усієї нашої сімʼї. Він був відважною та доброю людиною. Завжди допомагав всім оточуючим», – розповіла його племінниця Карина.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Костянтина на Алеї Слави цвинтаря в рідному місті.
Вдома на нього чекали мама, дружина, донька, онуки, племінниця, інші рідні та друзі.
