Валерій народився у місті Тернівка Дніпропетровської області. У 2017 році закінчив там ліцей №4. Потім навчався у Донецькому державному університеті внутрішніх справ. Отримав звання лейтенанта, працював на посаді інспектора патрульної поліції у відділенні № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області.
З початку повномасштабного вторгнення російських військ став на захист держави у складі 3-го окремого стрілецького батальйону 67-ої окремої механізованої бригади. Брав участь у боях за Запорізьку та Луганську області.
«Завжди приходив на допомогу, рятував життя інших, ставлячи під загрозу своє. Валерій був доброю та завжди усміхненою людиною», – розповіла мама загиблого Оксана.
«Брат був життєрадісною людиною. Коли він був маленьким, мріяв стати президентом, аби допомагати свої країні. Але мрії вже дорослого чоловіка стали іншими. У свій 21 рік, незважаючи на те, що не був військовозобов'язаний, бо стояв на сторожі правопорядку та протидіяв злочинності, мав на меті ще більше допомогти своїй країні. У березні 2022 року вступив у ДУК «Правий Сектор», закликаючи знайомих приєднатись до захисту своїх прав на волю та незалежність усіма можливими способами», – додала сестра воїна Тетяна Сумарокова.
«Був справжнім патріотом своєї країни. У 2018 році вступив до громадського об'єднання «Національна Дружина». З початку повномасштабного вторгнення, не замислюючись, став на захист своєї країни. Мав ціль змінити корумповане суспільство, завжди йшов проти системи та ламав стереотипи. Був дуже доброю людиною, ніколи не залишав побратимів у біді та боровся до останнього. Справжній борець за справедливість. Його посмішка завжди заряджала оточуючих позитивом», – зазначила дівчина Валерія.
Посмертно солдат Андрієвський нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
Поховали Героя на Алеї Слави Тернівського кладовища.
У Валерія залишилися мама, син, рідні, близькі та друзі.
