Павло народився в місті Секешфегервар, Угорщина. Жив у Києві. У 2002 році отримав загальну середню освіту у загальноосвітньому ліцеї №20 столиці. Професійно займався футболом. У 2007 з відзнакою закінчив Київське вище професійне училище №26 за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд» і здобув кваліфікацію техніка-будівельника. Далі пройшов строкову військову службу, прийняв присягу в окремому полку Президента України. У 2008 році влаштувався на Завод залізобетонних виробів АТ «Домобудівний комбінат №4». Працював на посаді інженера-технолога.
За словами рідних, Павло був доброзичливим, веселим, життєрадісним, дружнім, завжди приходив на допомогу. Він любив подорожувати Україною, особливо з наметами, а ще – риболовлю та поїздки велосипедом. Після народження сина більше часу проводив з родиною. Мріяв добудувати будинок і жити там великою сім’єю.
Під час повномасштабної війни чоловік став бійцем Національної гвардії України. Служив у 4-й бригаді оперативного призначення «Рубіж» на посаді кулеметника.
За гідну службу Павла Аніщенка нагородили відзнакою Президента «За оборону України».
«Павлушка, як завжди ми його називали, залишиться в наших серцях як взірець мужності, самовідданості та глибокої любові до України. Його героїзм і відданість Батьківщині будуть надихати нас завжди», – сказала рідна сестра Ольга.
Поховали Павла на Алеї Слави Лісового кладовища в Києві.
У нього залишились батьки, сестра, дружина та син, якому на момент загибелі тата було 4 роки.
