Олег народився у місті Новояворівськ Львівської області. Навчався у школі №1. Потім закінчив Самбірський технікум економіки та інформатики. Здобув вищу освіту у Тернопільському національному економічному університеті за спеціальністю «Комп'ютерна інженерія». Любив навчатись новому, робити розрахунки і складати меблі. Захоплювався комп'ютерними іграми. Останнім місцем роботи було ТЗОВ «Брама», де він працював оператором устаткування з перероблення деревини.
Під час повномасштабної війни, у березні 2023 року, чоловік пішов на військову службу до Збройних Сил України. Воював на Донеччині у складі 3-ої окремої штурмової бригади. Був помічником кулеметника.
«Він був відважним, сміливим, людяним, чесним, люблячим татусем і коханим чоловіком. Завжди приходив на допомогу іншим. Почавши справу, доводив її до кінця. На жаль, війна внесла свої корективи. Ще до війни був обмежено придатним. Коли почалась війна, сказав: «Як принесуть повістку, то піду без вагань». Постійно говорив, якщо він не піде на війну, то вона прийде до нас. Завжди нас оберігав, дбав про сім'ю, завжди позитивний, з почуттям гумору. Мій чоловік – Герой, який завжди буде поруч і нам допомагатиме з небес», – розповіла дружина загиблого.
Поховали захисника у рідному місті.
Вдома на Олега чекали батьки Іван Володимирович та Ольга Богданівна, дружина Оксана, донька Злата, брат Володимир із сімʼєю.
