Олексій народився і жив у місті Новоселиця Чернівецької області. Закінчив місцевий ліцей №3. Згодом здобув спеціальності електрогазозварювальника та кухаря. Працював у різних сферах, зокрема, до війни був працівником мережі магазинів «Най-Най». Любив лагодити техніку, особливо машини, встиг навчити старшого сина ремонтувати велосипед. Усю душу вкладав у сім'ю, проводив з ними майже весь вільний час. З особливою теплотою рідні згадують спільні прогулянки берегом річки Прут.
Під час повномасштабного російського вторгнення Олексій поповнив лави Збройних Сил України. Служив у 87-му окремому аеромобільному батальйоні 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Був стрільцем-санітаром.
«Для нас він – найкращий чоловік і тато. Коханий, ти завжди залишишся в наших серцях…» – написала дружина захисника.
Поховали десантника на кладовищі «Мальва» у місті Новоселиця.
Влітку 2023 року на фасаді Новоселицького ліцею №3 вшанували пам’ять свого випускника, встановивши меморіальну дошку.
В Олексія залишилися мама Ніна, сестра Альона, дружина Світлана, донька Олександра, сини Нікіта й Артьом.
