Владислав народився 5 листопада 1984 року в місті Сміла Черкаської області. Навчався у Смілянській загальноосвітній школі №7, а згодом – у професійно-технічному училищі №12, де здобув фах автомеханіка. Жив у селі Гнатівка на Київщині. Працював у автомайстерні.
З початком повномасштабного вторгнення Владислав вступив до лав Збройних Сил України. Служив у 1-й окремій бригаді спеціального призначення імені Івана Богуна. Обіймав посаду оператора безпілотних авіаційних комплексів.
«Про своє кохання ми говорили, що така любов буває раз в ніколи... Нас із Владом познайомив спільний друг у селі Гнатівка. Відразу закохались, почали жити в цивільному шлюбі, разом пішли на службу до війська. На війні й одружилися. Зробили це в прифронтовому селищі Кегичівка на Харківщині. Не розлучались з ним ні на день... До моменту, як мій світ почорнів… У день народження Влада смерть забрала його від мене...», – розповіла його дружина Тетяна.
Поховали Владислава Атаманюка на Алеї Героїв Загреблянського кладовища у місті Сміла на Черкащині.
У захисника залишилися мама Наталія, донька Валерія та дружина Тетяна.
