Максим родом із села Красноармійськ, що в українському Криму. Під час строкової служби в армії здобув професію водія-механіка. Працював у різних сферах. В останні роки перед великою війною був садівником. Дуже любив читати, мав глибокі знання в історії. Вільний час обожнював проводити зі своєю сім’єю, особливо з доньками.
З перших днів повномасштабного вторгнення чоловік став на захист Батьківщини. Спочатку захищав Київ та околиці у складі ТРО. Пізніше, пройшовши навчання та бойову підготовку, приєднався до лав 3-ої окремої штурмової бригади ЗСУ. Обійняв посаду стрільця-санітара. З грудня 2022 року воював у гарячих точках фронту. За свої відважні вчинки був нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Хрест хоробрих».
«Максим – найдобріша людина, яку я знаю. Дуже сильний тілом і духом, мудрий, відважний. Був справжнім патріотом. Ще коли прийшов з армії, казав, що, як тільки почнеться війна в Україні, піде її захищати. Був прикладом для молодших побратимів, багатьох врятував, воював із пристрастю і самовідданістю, при цьому залишався дуже скромним. Про всі його подвиги сім’я дізналась вже посмертно. Звістка про його загибель – найстрашніший день в нашому житті. Вічна і світла пам’ять нашому Герою!» – розповіла його рідна сестра Оксана Павленко.
Поховали воїна на Алеї Слави Лісового кладовища у Києві.
У Максима залишилися дружина Анна, доньки Катерина і Злата, мама, брат і сестра.
