Любомир родом із села Зимна Вода Львівської області. Закінчив Львівське середнє професійно-технічне училище №50. За професією був будівельником. До війни працював у компанії ТзОВ «Екскомбуд». У вільний час любив рибалити.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік проходив службу в лавах 80-ої окремої десантно-штурмової бригади Збройних Сил України. Був мінометником.
За час служби був нагороджений медалями «За військову службу Україні», «Ветеран Війни», а вже посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Чуйний та відважний, мріяв жити і виховувати дітей .Мав багато друзів, любив Україну та був патріотом з дитинства. Говорив дітям: «Все, що ми тут робимо, заради вашого світлого майбутнього», – розповіла сестра загиблого Надія Роїк.
Поховали десантника в рідному селі.
У Любомира залишилися мама, дружина, син, донька, інші рідні, друзі та побратими.
