Олександр народився у місті Лозова, що на Харківщині. Зростав чесним і порядним. Спершу здобував освіту в Лозівському навчально-виховному комплексі №10. Постійно брав участь у позашкільних заходах, а серед предметів виокремлював «Допризовну підготовку юнаків». Умів влучно стріляти. Після – навчався у професійно-технічному училищі №56, став електриком. Працював на різних підприємствах у громаді.
Згодом вступив до Лозівської філії Харківського автодорожнього технікуму за спеціальністю – обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів. Пропрацював десять років на залізниці. Був електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування вокзалу станції Лозова. Користувався авторитетом серед колег, був майстром своєї справи.
Захищав Україну на сході ще з 2015 року. Під час АТО/ООС отримав поранення та був призначений у резерв 1-ї запасної роти 92-ої окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Із 2015-го по 2016 рік служив у Харківському прикордонному загоні, а в вересні 2022-го знову став на захист України.
«Щирий, товариський, готовий прийти на допомогу», – таким запаʼмятали його знайомі і колеги.
Поховали бійця у селі Домаха Лозівської громади на Харківщині.
В Олександра залишилися дружина та інші рідні.
