Геннадій народився у селі Грушівка Харківської області. Здобув фах муляра у Харківському будівельному училищі. Працював на різних посадах, але коли призвали до армії, пішов не роздумуючи. З 2015 року чоловік служив у ЗСУ. Потім продовжував свій контракт аж до повномасштабного вторгнення. Сестра бійця Ірина розповідає, що брат сильно пишався тим, що стоїть на захисті своєї батьківщини.
«Гена мені казав: «Іро, я не можу бути вдома. Армія мені сниться. Як я можу відсиджуватись, коли мої хлопці там?». Брат дуже гордився тим, що служить у 9 роті 54-ої окремої механізованої бригади. Її по-іншому називають «безсмертною» та «безстрашною», – говорить сестра Геннадія Ірина Онохіна.
Геннадій піклувався про своїх підлеглих. Слідкував, щоб у них було все необхідне для служби. Через сестру та волонтерів займався закупівлею одягу для них і не тільки.
Захисника поховали на цвинтарі у рідній Грушівці.
У нього залишилась дівчина, мама, тато та сестра.
