Віталій народився у Рівному в багатодітній родині. Навчався в місцевій школі №25, а пізніше вступив до технічного коледжу. Був фанатом футбольного клубу «Верес», також долучався до навколофутбольних подій в складі столичного блоку «Родичі». Займався єдиноборствами. Був переможцем обласного чемпіонату з кікбоксингу WAKO. Працював начальником охорони Рівненського ШЕУ.
Під час повномасштабного вторгнення Віталій не зміг залишатися осторонь і добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Був бійцем спецроти «Гонор» батальйону «Вовки Да Вінчі» Добровольчого українського корпусу.
«Не вистачає брата! Сумую за ним! Прийде час і зустрінемось», – написав брат Олексій.
«Його шанували і поважали. Він мав багато знайомих чи не по всій Україні. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, чимала група ультрасів приєдналася до нашого підрозділу. Серед них був і Віталій – надзвичайно чесний, стійкий і мужній. Постійно удосконалювався, навчався, не зупинявся ні на мить і за короткий час досягнув високого рівня у військовій справі. Я пишаюся, що він став частиною нашого підрозділу», – сказав командир роти Сергій.
Поховали Віталія на кладовищі «Нове» у Рівному.
У захисника залишилися батьки, 5 братів, 5 сестер і дружина.
Частину вулиці Січових Стрільців у Рівному перейменували на честь Віталія Стиби. Також захиснику присвоїли звання «Почесний громадянин міста Рівного».
