Вячеслав народився в Одесі. Після школи вступив до Одеської юридичної академії. Працював дільничним інспектором. Потім спробував себе у багатьох професіях. Деякий час навіть працював у Європі далекобійником. Був людиною, яка ніколи не сидить на місці. Завжди щось робив, планував, ставив нові цілі. Був турботливим батьком, любив проводити час із донькою.
У 2014 році брав участь в АТО на Донбасі. Мав відзнаку Президента України за участь в антитерористичній операції.
Під час повномасштабного російського вторгнення Вячеслав був командиром взводу у 38-му окремому штурмовому батальйоні ЗСУ.
«Мій чоловік був люблячим, турботливим, ніжним, мужнім, справедливим і щирим. Був прекрасним батьком для нашої доньки. Він її обожнював, Лізунька була для нього всім його життям. Мріяли ми ще й про синочка, та не склалося. Слава любив життя, вмів його наповнювати, мріяв змінити світ на краще. Для мене він завжди був Героєм», – розповіла дружина офіцера Індіра.
Поховали військовослужбовця у селі Клембівка на Вінниччині, де він мешкав з родиною.
У Вячеслава залишилися дружина і донька.
