Олександр – уродженець села Свистунівка Луганської області. Навчався там у школі. Потім вступив до Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за напрямком «Радіоелектроніка» та, зрозумівши, що це не його покликання, через рік покинув навчання. У квітні 2013-го був призваний до армії. Служив 2 роки та 4 місяці у Білій Церкві в 72-ій окремій механізованій бригаді. Після служби підписав контракт на військову службу, бажаючи захищати Батьківщину. Брав участь в АТО на Донеччині. Отримав поранення під Савур-Могилою. За сміливість та допомогу товаришам був нагороджений нагрудним знаком «Відмінник Збройних Сил України». У боях за промзону під містом Докучаєвськ на посаді оператора-навідника отримав контузію. Був звільнений у запас.
Проте довго чоловік не зміг всидіти вдома і підписав новий контракт із ЗСУ. Спочатку проходив службу в Сватівському РВК, а 1 квітня 2016 року був переведений до 93-ї окремої механізованої бригади. 6 квітня 2016-го Олександр року отримав посвідчення учасника бойових дій.
Під час повномаштабного вторгнення Олександр із своїм підрозділом обороняв місто Охтирку на Сумщині, звільняв Тростянець та бився за Ізюмщину. Він обіймав посаду командира автомобільного відділення підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення.
Поховали захисника на Лісовому кладовищі Києва.
В Олександра залишились дружина, син, батьки та брат.
