Дмитро був родом із міста Золочів Львівської області. Навчався у місцевій школі №2 імені М. Шашкевича. Після закінчення 8 класу пішов вихованцем до оркестру в/ч 3007 НГУ в рідному місті, там же пройшов строкову військову службу. У 1996 – 2013 роках служив у батальйоні міліції особливого призначення «Беркут» у Львові, вийшов на пенсію за вислугою років. Любив музику, собак і автомобілі – умів керувати всіма видами техніки.
Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік став бійцем 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Служив на посаді водія.
«Дмитро був доброю людиною, душею компанії. Яскравий гумор, сміливість, честь, відданість і відвага – найбільші його чесноти. Любов до Батьківщини була в крові. Гаслом Дмитра було «Україна понад усе!», – розповіла його дружина.
Посмертно Дмитра нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у рідному місті.
У нього залишилися мама Олеся Володимирівна, дружина Олена, син Богдан і донька Іванна.