Микола народився 18 жовтня 1994 року в Одесі. Його батько працював на будівництві, а мама була прибиральницею. У шкільні роки хлопець був активним, цікавився спортом і музикою. Грав на саксофоні. З дитинства був працелюбним і цілеспрямованим. Він не просив грошей у батьків, а намагався заробити сам: допомагав бабусі мити під’їзди, шукав інші підробітки. Після закінчення школи підробляв на кухні в кафе.
Проходив строкову службу в Нацгвардії у Києві та Чернігові. Після повернення, у грудні 2016 року, влаштувався на Нову пошту. Спершу працював у вантажному відділенні, потім був експедитором. Останні роки обіймав посаду оператора. Був відповідальним і старанним працівником, мав чудові стосунки із колегами.
«Син хотів не лише стати самостійним, досягти своїх цілей, а й мені допомогти. Спершу заробив собі на ноутбук, потім хотів купити мені будинок у селі – це моя вже мрія була. Загалом, хотів стати на ноги, щоб згодом створити родину і бути здатним дати їй добробут», – розповіла мати Ольга Олександрівна.
У військо Микола пішов добровольцем влітку 2022 року. Після ВЛК потрапив до 42-ї окремої механізованої бригади. Разом із побратимами зупиняв наступ ворога на Харківщині.
«Син був дуже веселим, любив спілкуватися, з усіма знаходив спільну мову, ні з ким не сварився. У нього було повно друзів: і зі школи, і з армії, з роботи, і з фронту. Був легким на підйом, міг на вихідні «змотатися» у Київ на концерт улюбленого гурту. Любив танцювати, гарно поїсти, грати на комп’ютері, море любив – як його не любити в Одесі?» – додала мама.
Наприкінці 2023 року бригаду перевели на Донеччину, в район Краматорська. Він із побратимами працював біля Серебрянського лісу. Під час служби Микола опанував професію оператора дронів. Починав із розвідувальних апаратів, потім перейшов на бойові.
Поховали Миколу в рідній Одесі.
«Побратими та військова частина допомогли із похоронами. Багато приїхало хлопців, розповідали про мого сина. Він був хорошою людиною і вправним військовим. Згадували, як він всіх морально підтримував, обіцяв, що всі разом після війни приїдуть до нас на море», – розповіла Ольга Олександрівна.
У воїна залишилася мати та брат, який також боронить Україну на фронті.
