Народився воїн у селі Хороша на Вінниччині. Богдан рано втратив маму, його з братом виховував батько. Після закінчення Липовецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №2 здобув професії маляра, штукатура, облицювальника-плиточника у Вінницькому навчальному закладі «Центр професійно-технічної освіти №1». У 2022 році розпочав свою трудову діяльність на цегельному заводі у місті Іллінці, пізніше працював на будівництві.
Після початку повномасштабного російського вторгнення Богдан вступив у місцеву територіальну оборону, а вже 3 січня 2023 року підписав контракт із ЗСУ і був направлений на навчання в Естонію. Опісля вирушив на службу до міста Авдіївка Покровського району Донецької області. Обіймав посаду номера обслуги 1-го гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка.
Богдан був нагороджений нагрудними знаками «Захисник Вітчизни», «Учасник бойових дій» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
«Богдан був життєрадісним хлопцем, надійним товаришем, справжнім патріотом. Він був втіленням позитиву, завжди був оточений друзями, а його неймовірні розповіді змушували всіх сміятися. З Богданом завжди було весело і легко. Його життєрадісність заряджала всіх навколо. Попри свою веселу вдачу, Богдан не боявся ризикувати та приймати сміливі чоловічі рішення», – згадують його однокласники.
Поховали молодого захисника у рідному селі Хороша.
У Богдана залишились батько Анатолій Васильович і брат Дмитро.
