Василь Петрович – уродженець села Вернянка Вінницької області. Закінчив Комаргородське ПТУ №39, де опанував професію тракториста-машиніста широкого профілю із вмінням виконувати ремонтні роботи слюсаря. Одружився, жив із родиною в селі Триліси на Київщині. Працював у органах внутрішніх справ та охороні, останнім місцем роботи було приватне підприємство «Stend» у Києві. На дозвіллі любив рибалити та збирати гриби. Був учасником АТО.
Під час повномасштабної війни Василь знову взяв до рук зброю та вирушив на фронт. Він служив у 415-му окремому стрілецькому батальйоні (в/ч А4884) Збройних Сил України. Обіймав посаду головного сержанта взводу.
«Василь був дуже веселою і щедрою людиною, ділився останнім. Дуже любив Україну. Мріяв про квітучу і вільну країну без корупціонерів. Хотів, щоб наші діти і внуки жили в безпеці в Україні», – розповіла його дружина.
Поховали воїна в селі Триліси Київської області.
Вдома на Василя чекали мама Варвара Савівна, дружина Лариса, донька Богдана й онука Владислава.
