Олександр народився і жив у Рівному. Закінчив Рівненський національний університет водного господарства і природокористування, здобув фах інженера-механіка. Свій трудовий шлях розпочав у Державній виконавчій службі, був керівником юридичної компанії. Потім довгий час працював у дорожніх підприємствах. Останнім місцем роботи було ТОВ «Белавтодор Україна», де чоловік обіймав посаду керівника підрозділу. Любив риболовлю та активний відпочинок у горах. Був активним учасником Революції Гідності, співзасновником та ідейним натхненником ГО «Автомайдан Рівне». Був одружений, виховував трьох дітей. Вільний час присвячував дітям та їхньому розвитку. Пишався їхніми успіхами у навчанні й танцях.
З початком повномасштабного вторгнення Олександр одразу прийняв рішення стати на захист Батьківщини. Службу проходив у Десантно-штурмових військах ЗСУ. Був старшим навідником відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки 79-ої окремої десантно-штурмової бригаді, яка героїчно боронить Донецький напрямок.
«Саша завжди був поряд, допомагав, спрямовував, був справжнім другом і прикладом для дітей. Чудовий чоловік, друг, порадник. З перших днів на передовій, був двічі поранений, але завжди повертався у стрій», – розповіла його дружина.
Поховали воїна на Алеї Героїв кладовища «Нове» у рідному місті. Олександру присвоєно звання «Почесний громадянин міста Рівного».
У нього залишилися дружина Оксана, син Володимир, доньки Інна й Ольга.
