Дмитро народився у місті Павлоград Дніпропетровської області. Навчався в Академії національної гвардії України в Харкові. На службу до лав Нацгвардії пішов молодшим лейтенантом. Любив свою роботу.
Під час повномасштабної війни Кайман служив начальником штабу в 4-й бригаді оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука. З перших днів вторгнення разом із підрозділом продовжував боронити рідну країну від російських окупантів.
«Кайман був надзвичайно сміливим. Нічого не боявся та завжди був прикладом для своїх бійців, командиром, на якого рівнялися. Для декого із них був надійним другом, на якого завжди можна було покластися», – сказав побратим.
«Мій коханий чоловік був справжнім командиром… Він казав, що побратими – то його «організм». Мені він завжди говорив: «Ніколи нічого не бійся, мала, все буде Україна», – розповіла дружина офіцера.
За час військової кар’єри Кайман отримав багато нагород. Зокрема, нагрудні знаки «За доблесну службу», «Знак пошани», медалі «Учасник бойових дій», «Операції об’єднаних сил», «За участь в антитерористичній операції» та орден Данила Галицького, який отримав після боїв за Рубіжне на Луганщині. А вже посмертно офіцер нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Поховали Дмитра у рідному місті.
Вдома на нього чекали дружина Євгенія та донька Єва.