Олександр народився в селі Іванів Вінницької області. У професійно-технічному училищі №20 здобув фах зварювальника. Любив футбол. Мав багато планів на життя. Зустрів кохання, планував одружитися та створити родину.
Коли почалася повномасштабна війна, Олександр захищав Україну від окупантів у лавах Національної гвардії України. Сумлінно та відповідально виконував бойові завдання на передовій та понад усе хотів повернутися додому з перемогою. Мріяв обійняти рідних та близьких і жити у мирній, вільній Україні.
«Він був дуже доброю та світлою людиною. Ніколи не скаржився на труднощі. Мріяв мати сім'ю і діток…» – розповіла наречена загиблого Анастасія.
«На превеликий жаль, у розквіті сил обірвалося молоде життя… Олександр – це Герой, який стільки усього ще не встиг у своєму житті, та став прикладом мужності й відваги… Висловлюємо найщиріші співчуття рідним, друзям та побратимам нашого Захисника. У скорботі та молитві низько схиляємо голови, вшановуючи пам’ять вірного сина України. Подвиг Олександра назавжди залишиться у наших серцях! Герої не вмирають… Вони покидають поле бою на землі і ангелами світла оберігають рідну Батьківщину та свій народ з небес…» – зазначили в Іванівській громаді.
Поховали воїна у рідному селі.
Вдома на Олександра чекали батьки, брат і наречена
