Василь народився 5 вересня 1982 року в Чернігові. Після закінчення дев’яти класів місцевої школи № 23 навчався у Фаховому коледжі транспорту та комп'ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка». Після отримання диплома в 2000 році його призвали на строкову службу до лав Збройних Сил України. Після завершення терміну служби чоловік вирішив залишитися в армії за контрактом. Віддав військовій справі майже 24 роки життя.
За цей час здобув кваліфікацію зв’язківця. Обіймав посади від начальника радіорелейної станції до головного старшини батальйону. Під час проходження служби у 8-му навчальному Чернігівському центрі Державної спеціальної служби транспорту брав участь в АТО. З 2017 року служив у 5-му окремому полку звʼязку. Обіймав посаду головного сержанта радіорелейного батальйону зв'язку.
«Василь з дитинства захоплювався футболом, неодноразово приймав участь у обласних та міських командних іграх, здобував медалі. Мав мрію збудувати будинок, яку успішно реалізував. Але ще багато мрій так і не здійснилися через кляту війну», – написала дружина Інна.
Поховали захисника на Алеї Героїв кладовища «Яцево» в Чернігові.
У Василя залишилися мати Тетяна Василівна, сестра Тамара, дружина Інна, донька Іванна, сини Олег і Дмитро.
