Віталій Григорович народився і виріс в селі Хаєнки на Чернігівщині. Закінчив тамтешню восьмирічну школу. Під час літніх канікул працював у колгоспі. Навчався в Ічнянському професійно-технічному училищі на тракториста. Потім служив в армії. Після демобілізації працював шофером у місцевому колгоспі, охоронником на аеродромі та сільськогосподарському підприємстві.
24 липня 2019 році підписав контракт на військову службу в 1-ій окремій танковій бригаді. Із перших днів повномасштабного вторгнення брав участь в обороні Чернігова. У березні 2022-го отримав важке поранення, після якого лікувався в Чернігові, потім – в Києві.
Після реабілітації, яку проходив у місті Дрогобич на Львівщині, продовжив службу в своїй військовій частині.
«Віталій був дуже добрий, завжди усміхнений, енергійний. Виконував будь-яку роботу, не лінувався. Постійно приходив на допомогу в скрутну хвилину. Дуже любив свою родину», – розповіли про загиблого в Ічнянській міськраді.
Поховали захисника у рідному селі.
У Віталія залишилась дружина, донька, пасербиця, мама, брат і сестра.
