Богдан Вікторович народився в селі Руденківка Полтавської області. З дитинства захоплювався боксом. Відвідував дитячо-юнацьку спортивну школу. Неодноразово ставав призером обласних чемпіонатів з боксу. У 2011 році закінчив Харківський національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. До 2015-го працював у прокуратурі Київській області.
Коли у 2014 році почалася російсько-українська війна, Богдан приєднався до Збройних Сил України. Брав участь в АТО на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. За два роки демобілізувався та змінив свою діяльність з прокурорської на адвокатську.
До лав ЗСУ офіцер повернувся 11 березня 2022 року, щоб захистити свою Батьківщину та сім’ю від війни. У 23-ій окремій механізованій бригаді пройшов шлях від командира взводу до командира батальйону. Брав участь у боях на Харківщині й Донеччині.
За весь період служби військовий був нагороджений такими відзнаками: «За зразкову службу», «Учасник АТО», «За оборону рідної держави». Посмертно йому присвоєно звання майора та нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Богдан був добрим, веселим і дотепним – для друзів, люблячим і надійним – для дружини та сина, турботливим – для батьків і брата. Він назавжди залишиться в наших серцях», – зазначила дружина Вікторія.
Поховали офіцера в рідному селі.
У Богдана залишилися батьки, брат, дружина і син.
