Іван народився в селі Турки Рівненської області. До повноліття жив у селі Гранівка, де навчався у школі до 9-го класу. Далі закінчив Козинський ліцей, а у 2009 році опанував професію будівельного столяра та різьбяра по дереву і бересті в Дубенському професійному ліцеї. У 2010-му проходив строкову військову службу в Києві.
У мирному житті Іван працював на будівництві та захоплювався нумізматикою.
У березні 2022 року чоловіка призвали до Збройних Сил України. Він пройшов навчання, став сапером і долучився до 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ. За два роки Іван Братащук став командиром відділення дистанційного мінування взводу інженерних загороджень інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення.
За гідну службу захисника нагородили медалями «Золотий хрест» і «Знак пошани», а посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
«Патріот, добрий, щедрий. Люблячий батько», – так описала воїна його дружина Оксана.
Поховали Івана в селі Козин на Рівненщині.
Вдома на нього чекали батьки, дружина та діти.
