Народився Сергій у місті Запоріжжя. Працював у ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на посаді електролізника розплавлених солей.
Під час повномасштабного вторгнення Сергій воював у лавах 55-ої окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ». Обіймав посаду водія-електрика 2-го самохідного артилерійського дивізіону.
«Моєму старшому брату було всього 42 роки. Сергій був людиною незламного духу – відважний, нескорений, принциповий. Він завжди тримався мужньо, і ніколи не здавався. Він був тим пазлом, на якому трималася вся наша родина. Брат поспішав жити з жагою – яскраво, на повну. У його серці було багато мрій та планів. Одна з його великих мрій – поїздка на Шрі-Ланку – залишилася нереалізованою. Його життєвий шлях був коротким, але в ньому було все: справжність, сміливість, любов до життя», – написала сестра Ірина.
Поховали воїна в Запоріжжі на Матвіївському кладовищі.
Посмертно Сергій нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
У захисника залишилися мати, дружина, син та сестра.
