Андрій народився 16 грудня 1989 року в місті Суми. Навчався у Сумському фаховому коледжі Сумського національного аграрного університету за спеціальністю «Менеджер з туризму». Спочатку працював в органах внутрішніх справ, згодом змінив професію й займався власним бізнесом у сфері будівництва.
Після російського повномасштабного вторгнення мобілізувався. Служив у лавах Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
«У перші дні великої війни, коли підрозділ лише організовувався і майже не мав техніки, Андрій використовував власну машину марки Ібіца для бойових завдань. Тому командир присвоїв йому цей псевдо», – згадала дружина Ольга.
«Хлопці служили на різних напрямках, найдовше – на Херсонському, де тримали «острова». Згодом вони опинилися на Покровському напрямку – там Андрій і загинув. Під час одного з бойових завдань їх помітив ворожий дрон, після чого почала працювати артилерія. Мій чоловік так хотів жити, що боровся до кінця: отримавши поранення в голову, намагався сам собі надати допомогу. Про це розповідали його побратими, яким тоді вдалося вивезти його», – додала дружина.
Поховали воїна у рідному місті – на Алеї Слави Баранівського кладовища.
У Андрія залишилися мама, дружина і син.
