Олександр народився 22 листопада 1983 року в селі Лозувата Вінницької області. Після школи здобув професію тракториста-машиніста та багато років працював за фахом. Він рано втратив батьків, тож піклувався про сестру та брата.
Коли чоловік створив власну сім’ю, то переїхав до Вінниці, де працював на будівництві. У вільний час він захоплювався електрикою, а згодом, набувши достатньо практики, вже сам проводив її у квартирах. Він мав здібності до різних видів робіт і легко вчився новому. Але найбільшим щастям для нього була родина – разом із дружиною та сином вони відвідували мальовничі куточки Вінниччини й подорожували до Карпат.
Також він колекціонував монети. Створив власну колекцію, яку заповів синові.
З 2019 року Олександр прийшов працювати на «Нову пошту». Колеги пам’ятають його справедливим і щирим, завжди готовим висловити позицію та допомогти іншим.
Після російського повномасштабного вторгнення Олександр пройшов навчання в Україні та за кордоном і потрапив до Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
«Він дуже пишався тим, що його взяли до ССО. Він пройшов важкі фізичні тести, пройшов навчання, йому все давалося, і він був задоволений тим, де він є і з ким він є. Після війни хотів побудувати лазню в селі, де була батьківська хата, і з'їздити з нами за кордон. Такі його прості бажання перекреслила ворожа росія», – розповіла дружина Оксана.
Поховали Олександра у Вінниці.
У нього залишилися дружина Оксана та син Денис.
