Володимир народився 17 березня 1986 року в Києві. Навчався в Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського. Дуже любив дітей і музику. У 2012 році заснував і став керівником мережі музичних шкіл «Rock School». Був ідейником і засновником всеукраїнського музичного конкурсу для дітей «School Bands Battle» та інших культурних проєктів, що підтримували розвиток дитячої творчості й української музичної сцени. Його робота була водночас і справжнім покликанням – Володимир жив музикою. Грав на гітарі та барабанах. Співав і писав пісні.
Після початку повномасштабної війни чоловік добровольцем долучився до лав захисників України. Служив у 26-му окремому стрілецькому батальйоні. Також для свого підрозділу зв’язківців допомагав збирати спорядження – від дронів до камер спостереження.
«Я не зустрічала кращої людини в своєму житті. Так, як Вова любив життя, людей і цей світ, просто важко описати. Дуже любив дітей, постійно придумував для них конкурси, мюзикли, музичні табори, безкоштовні програми і ще купу всього… Кайфував від того, чим займався і постійно вигадував шось нове! Запалював людей навколо і просто не міг зупинитись! Він дуже легко, з добротою і веселим сміхом нісся життям, при тому завжди був свідомим і відповідальним. Він долучився до ЗСУ добровольцем напочатку повномасштабного, і вже за рік Вова загинув неподалік Покровська... Ми багато говорили з ним абсолютно про все, але ніколи про смерть… Він мав жити! Мав стільки планів і мрій... Час не лікує – час вчить жити з цією втратою, горем і болем… Ми з донею ще вчимось... Любимо і пам'ятаємо в наших серцях, в наших спогадах… найкоханіший чоловік і найкращий тато в світі», – написала дружина Наталя Бульба.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Володимира в Києві на Алеї Героїв Лук’янівського меморіального заповідника.
У нього залишилися дружина Наталя та донька Стефанія.
