Максим народився у селі Неменка Вінницької області. Закінчив Одеську державну академію будівництва та архітектури. Оселився у Вінниці. Працював логістом на місцевому підприємстві. Останній рік був дезінфектором на фірмі «Спецспектр». У вільний час обожнював рибалити,навіть свою маленьку доньку навчив цій справі.
На другий день повномасштабної війни Максима мобілізували до лав 8-го полку оперативного призначення імені Івана Богуна Національної гвардії України. Був снайпером. Брав участь в обороні Київської області. Потім їх підрозділ вирушив на схід.
«Максим був дуже доброю і чуйною людиною. Найкращий батько для маленької донечки та найкоханіший чоловік. Люблячий син і брат. Ми планували купити невеличку дачу і викопати свій ставок. Він ще дуже сильно хотів поїхати на відпочинок за кордон. Ми зробили паспорти, але клята війна так і не дала здійснити цей план», – розповіла дружина загиблого.
«Макс, ти наш Герой. Як так сталося? На моє запитання в групі 11-А класу в травні 2022: «Макс, ти на війні, чим ми можемо допомогти?», він відписав лише – купіть мені квиток додому, дуже втомився спати в бліндажах і окопах. Рідний наш! Такий добрий! Такий завжди був чуйний і легкий на підйом! Ми його називали наш Васюня. Така трагедія, такий біль» – написав однокласник Костянтин Станіславський.
Поховали військовослужбовця на Алеї слави нового кладовища в Сабарові на Вінниччині.
У Максма залишилися батьки, брат Микола, дружина Інна та донька Софія.
